Вплив війни на теніс в Україні: фінансова допомога, фонди, інституції та труднощі різного ґатунку
Поки українські атлети змушені повністю переглядати свою організацію, у тіні змінюється й адаптується до нових реалій ціла країна, включно з умовами тренувань. Це стосується й найвищого рівня, де професійні гравці діляться своїм досвідом і намагаються, наскільки це можливо, допомагати своїй нації.
ЯКИЙ ВПЛИВ ВІЙНА МАЄ НА СПОРТ В УКРАЇНІ?
Ось уже майже чотири роки, як повсякденне життя українських спортсменів кардинально змінилося на всіх рівнях. Насамперед у особистому плані, адже їхні родини залишаються в Україні, що створює тривогу для самих спортсменів, але особливо у професійному. Від початку повномасштабного вторгнення було знищено велику кількість спортивної інфраструктури, є також численні людські втрати.
За даними Міністерства молоді та спорту України, країна «втратила понад 595 спортсменів, тренерів і працівників молодіжних організацій. 734 спортивні об’єкти були пошкоджені або повністю зруйновані, серед них 18 національних олімпійських і паралімпійських баз. У грудні 2024 року сукупні втрати інфраструктури перевищили 374 мільйони доларів», – йдеться в заяві, оприлюдненій 15 травня 2025 року.
7 мільйонів євро на будівництво національного тенісного центру
Щоб уже зараз почати будувати Україну завтрашнього дня, спортивні органи країни у серпні 2023 року вирішили виділити бюджет у 7 мільйонів євро на створення національного тенісного центру в столиці Києві на базі покинутої ковзанки, згідно з інформацією, яку тоді зібрав медіа Racket One.
Загалом, усі кошти держави від початку війни 24 лютого 2022 року були спрямовані на армію, аби дозволити українським солдатам за будь-яку ціну захищати свою землю.
Рішення виділити багатомільйонний бюджет на теніс тоді викликало обурення, адже в найближчі роки потрібно відбудовувати всю країну, і не лише у сфері спорту. Згідно з підрахунками, кошти, витрачені на відновлення тенісних кортів, могли б піти на придбання приблизно 2300 дронів, які були б корисні для української армії.
«Фінансування тенісних кортів має бути заборонене»
«Неприпустимо проводити капітальний ремонт тенісних кортів, коли Україна перебуває у стані війни. Ці гроші потрібні Збройним силам: набої, аптечки, дрони, зброя, їжа… Йдеться про збереження української нації.
Фінансування ремонту тенісних кортів має бути заборонене. Знаєте, я спілкуюся з нашими військовими майже щодня, і все, про що вони говорять, – це потреба в пікапах, запчастинах… список дуже довгий. Коли я чую про 7 мільйонів євро, мій мозок автоматично рахує, скільки з цих потреб могли б бути закриті для наших військових.
Особисто я підтримую ідею сучасних спортивних об’єктів, але витрачати таку суму грошей саме зараз мені просто не здається доречним», – наголошувала українська активістка Марія Барабаш у 2024 році.
ЯК ТЕНІСИСТИ ОРГАНІЗУВАЛИСЯ ВІД ПОЧАТКУ ВІЙНИ?
Спортсмени зазвичай багато подорожують, але один із видів спорту, що найбільше пов’язаний з перельотами протягом року, – безперечно, теніс. Найвидатніша тенісистка в історії своєї країни, якщо брати і чоловіків, і жінок, Еліна Світоліна є символом успіху України в тенісі.
Колишня третя ракетка світу, вона виграла чотири турніри WTA 1000, Підсумковий турнір WTA Finals 2018 року та бронзову олімпійську медаль на Іграх у Токіо 2021 року, серед іншого. Перебуваючи у центрі уваги в жіночому тенісі, 31-річна гравчиня була однією з перших, хто виступив за відсторонення російських і білоруських атлетів від офіційних змагань WTA.
У березні 2023 року, коли вона збиралася повернутися на тур після вагітності, Світоліна дала інтерв’ю місцевому медіа Kyiv Post, у якому окреслила ситуацію у спортивній сфері своєї країни.
«Багато хто пішов на фронт, і дехто загинув»
«Загалом ситуація для українського спорту дуже сумна. Усі види спорту відкотилися на десять років назад у всіх відношеннях. Адже зараз наші спортсмени не можуть тренуватися нормально, багато хто пішов на фронт, і деякі з них загинули», – з жалем говорила вона тоді.
«Але загалом не було справжнього розвитку тенісу в Україні. Кожен шукає свій власний шлях, щоб пробитися у світовий теніс. Є меценати, які допомагають окремим гравцям, але немає підтримки з боку Федерації тенісу України. Відновлення спорту буде поступовим», – продовжила вона.
«Створювати можливості для майбутніх поколінь»
До речі, щоб допомогти українському тенісу, Еліна Світоліна та Марта Костюк, ще одна важлива фігура цього виду спорту, адже нині вона входить до топ-30 світу, обидві створили благодійні фонди, щоб дозволити українським дітям і молодим спортсменам займатися тенісом і спортом загалом.
Запущений у 2019 році, фонд Elina Svitolina Foundation є благодійною організацією, головною метою якої є розвиток спорту, зокрема тенісу, підтримка молодих талантів і просування України на міжнародній арені. «Фонд прагне створювати можливості для майбутніх поколінь, використовуючи спорт як інструмент для започаткування позитивних і довготривалих змін», – йдеться, зокрема, на його офіційному сайті.
Світоліна, надзвичайно віддана своїй країні як на корті, так і поза ним, також була призначена амбасадоркою ініціативи United 24 – організації, заснованої кілька років тому президентом України Володимиром Зеленським для збору коштів на відбудову країни після завершення війни.
У свою чергу, Костюк заснувала фонд, який розробив програму з метою інтегрувати її до уроків фізичної культури, що викладаються в школах України. У довгостроковій перспективі мета полягає в тому, щоб надати доступ до цієї програми 4500 дітям і студентам, які раніше не мали можливості займатися спортом, у більш ніж п’ятнадцяти навчальних закладах.
ЯКУ ПІДТРИМКУ НАДАЮТЬ ТЕНІСНІ ІНСТАНЦІЇ?
Ставши першим українським тенісистом, який вийшов до півфіналу турніру ATP відтоді, як це зробив Олександр Долгополов у 2017 році, – під час останнього розіграшу турніру в Меці на основному турі, – Віталій Сачко також розповів про деякі закулісні деталі: «Війна торкнулася всіх українців, моя родина досі живе там. Я виріс і живу в Чехії з дитинства. Від самого початку я залишаюся на зв’язку з родиною, але щойно читаю новини про те, що відбувається, мені хочеться плакати.
Війна дуже сильно вдарила по чоловічому тенісу в Україні (Долгополов і Стаховський, колишні 13-та і 31-ша ракетки світу, від 2022 року перебувають на фронті, захищаючи свою країну). Деяким довелося боротися за виживання, але це складна ситуація. Спорт і інші сфери суспільства фінансово відійшли на другий план, інвестицій стає все менше, бо всі роблять пожертви, намагаючись допомогти армії, що є природним», – пояснив Сачко.
ATP і WTA в центрі дискусій навколо конфлікту
Він також зазначив, що ATP (асоціація тенісистів-професіоналів, яка керує чоловічим туром) зробила жест у 2022 році на користь українських гравців, але в довгостроковій перспективі вони мали самостійно давати собі раду. Що не так вже й просто, адже лише найкращі тенісисти, які регулярно беруть участь у найпрестижніших турнірах (насамперед турніри Великого шолома і Masters 1000), можуть жити за рахунок доходів від тенісу.
«Спочатку ми отримали величезну, зокрема фінансову, підтримку з боку ATP. Наскільки я знаю, усі українські гравці її отримали. Але з часом все почало сприйматися як належне, хоча війна в Україні триває.
Про це говорять дедалі менше, і люди почали вважати це чимось звичним, що є сумним. Зараз ми більше не маємо жодної підтримки (з боку ATP). Ми мусимо давати собі раду самі», – шкодує 28-річний гравець, перший номер країни в одиночному розряді, який піднявся на 164-те місце у світі після блискучого виступу в Меці.
Якщо ATP підтримала українських спортсменів у перші місяці війни, то, схоже, WTA зробила це значно меншою мірою – принаймні, за словами Лесі Цуренко. У 2023 році, під час турніру WTA 1000 в Індіан-Веллсі, Стів Саймон, колишній генеральний директор організації, що керує жіночим професійним туром, нібито висловився невдало щодо ситуації в Україні, і Цуренко стала свідком цих слів.
«Захистити себе як українку» – Цуренко звинувачує WTA
36-річна тенісистка, яка не виступала на основному турі з листопада 2024 року, вирішила подати позов проти WTA, вважаючи, що організація не надала достатньої підтримки українським спортсменкам.
Пояснюючи свій крок, Цуренко розкритикувала Саймона і всю структуру WTA: «Мета частково полягає в тому, щоб захистити себе як членкиню збірної України з тенісу і як українку.
Ключове питання можна підсумувати поняттям “недбале ставлення”. Я публічно розповідала про незручну розмову, яку мала з колишнім генеральним директором WTA Стівом Саймоном в Індіан-Веллсі у 2023 році. Це не секрет. Він сказав мені певні речі. Я пройшла довгу внутрішню процедуру.
Ще в Індіан-Веллсі я звернулася до всіх можливих представників WTA: до психолога, віце-президента WTA, наглядачів, працівників, відповідальних за зв’язки з гравцями, і керівника служби безпеки.
Усі почули, що сталося, і знали, що відбулося. Але нічого зроблено не було. Вже сама ця бездіяльність змусила мене розплакатися, бо те, що він мені сказав, було жахливим. І це повністю проігнорували. [...]
У цьому процесі я порушую питання недбалого ставлення WTA до українських спортсменів у надзвичайно важкий період і моральної шкоди, якої я зазнала. Я не вимагаю заборонити російських або білоруських гравчинь, це не є частиною позову.
«Мій Instagram-акаунт залили жахливими повідомленнями»
Там немає жодного слова про це. Мій акаунт в Instagram залили повідомленнями людей, які повністю втратили глузд, дехто писав жахливі речі. Вони думають, що я подаю позов, щоб домогтися заборони для росіянок і білорусок. Але йдеться зовсім не про це», – пояснила вона у квітні 2025 року в інтерв’ю медіа Tribuna.
WTA тоді відповіла Цуренко пресрелізом: «Відповідно до нашої позиції, WTA вжила численних заходів, щоб допомогти нашим українським гравчиням, які зіткнулися з великими труднощами як професійні спортсменки.
WTA також чітко заявила, що була заснована на принципах рівності та недискримінації, а її правила передбачають, що змагання відкриті для всіх гравчинь, які кваліфікуються на основі своїх спортивних заслуг, без дискримінації. Відповідно до цих принципів, і так само, як інші тенісні організації, WTA зайняла позицію, згідно з якою окремих спортсменів не слід карати за дії їхніх урядів».
ЛЮДСЬКІ, ЕКОНОМІЧНІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ: ПОВСЯКДЕННЯ, ЯКЕ ПЕРЕВЕРНУЛА ВІЙНА
25 лютого 2025 року, рівно через три роки й один день після початку повномасштабної війни, дослідження, проведене ООН, показало, що вартість повної відбудови України в наступне десятиліття оцінюється у 524 мільярди доларів.
У цьому контексті всі сфери суспільства зазнають впливу, зокрема й спорт. Українські спортсмени, частина з яких загинула, захищаючи свою країну на фронті, з 2022 року змушені повністю перебудовувати свій тренувальний процес.
Що стосується тенісу, який є видом спорту, де лише перша сотня світу, а то й трохи більше гравців може жити з призових, спортсмени залишилися сам на сам зі своїми проблемами. Вони змушені власними силами створювати можливості для молоді, зокрема завдяки фондам, заснованим кілька років тому лідерками українського тенісу – Еліною Світоліною та Мартою Костюк.
Психологічний аспект – також річ, яку не можна недооцінювати, і саме перебіг війни підштовхнув Лесю Цуренко до початку судового процесу проти колишнього генерального директора WTA.
Власне, інституції професійного тенісу, насамперед ATP і WTA, також мають відігравати роль у пристосуванні до цієї ситуації збройного конфлікту, але, схоже, їхня залученість стає дедалі меншою в міру того, як ситуація для суспільства ніби перетворюється на буденність.
Теніс в Україні за таких надзвичайних обставин, зрозуміло, відходить на другий план. І, ймовірно, ще довго залишатиметься позначеним цією темною сторінкою історії, попри численні зусилля, спрямовані на те, щоб він продовжував існувати – всупереч усьому.
Проблеми з травмами та брак грошей: подвійне покарання для тенісистів, далеких від зірок Топ‑100 
Теніс, новий майданчик для Саудівської Аравії 
Війна екіпіровок: як контракти на одяг домінують у бізнесі тенісу 
Вплив війни на теніс в Україні: фінансова допомога, фонди, інституції та труднощі різного ґатунку