« Не має сенсу проводити змагання, не дозволяючи всім грати », – обурення Младенович і Роже-Васелена щодо міксту на US Open
Фахівці з парної гри, Младенович і Роже-Васелен, були здивовані тим, як US Open повністю змінив формат міксту для турніру 2025 року. У інтерв’ю Eurosport вони висловилися без церемоній:
К.М.: «З точки зору бізнес-стратегії, це геніальна ідея. Але зі спортивної точки зору це проблематично, бо тут торкається саме суті тенісу. Турнір Великого шолома – це змагання, яке має глибокі історичні коріння, як в одиночному, так і в парному розряді. А тепер раптом парний розряд перетворюється на супервиставу, без жодного обговорення. Немає жодних проблем у проведенні подібних заходів, але, будь ласка, не називайте це Великим шоломом!»
Е.Р.В.: «Ніхто нікого не консультував, і це найстрашніше. Особисто я дізнався про це за тиждень до публікації в ЗМІ. Зрозуміло, що люди радше побачать гру Алькараса, ніж мою. Але форма трохи шокує. Мораль у тому, що турніри Великого шолома роблять усе, що заманеться. Для більшості людей зміни в міксті, можливо, не є серйозною проблемою. Але що буде наступним?»
К.М.: «Коли чуєш, як Алькарас чи інші говорять, що вони просто добре проведуть час, готуючись до US Open, це неприємно. Великий шолом – це ні підготовка, ні розвага. Це роки жертв. Коли ти маленький, ти мрієш виграти його, навіть у парі. Ти не хочеш, щоб твій спорт перетворився на гігантське шоу, навіть якщо це принесе неймовірні гроші.»
Е.Р.В.: «Не має сенсу проводити змагання, не дозволяючи всім грати, а точніше – не даючи всім рівних можливостей для участі, – вважає Роже-Васелен. Шкода, бо я б із задоволенням отримав шанс зіграти проти Алькараса та Радукану. Але, якщо тільки я не переконаю Коко Гофф грати зі мною (тоді, можливо, я отримаю вайлд-кард), мені навіть не дають цього шансу. Найкращою ідеєю, мабуть, було б поєднати фахівців і зірок.»
К.М.: «Коли бачиш призові для гравців, яким вони не потрібні, але які їх із радістю візьмуть, це трохи дратує. Останнім часом складається враження, що все йде не туди, і ми починаємо запитувати себе, куди рухається наш спорт. Що не так, що ми постійно хочемо щось змінювати? Шкода, що немає якоїсь вищої інстанції, яка б захищала історію та традиції тенісу.»
